Трошки філософії про любов

Прочитав цікаву думку про реальність любові (ага, ага, знову любов, мабуть тому, що, як відчуваю, це найважливіше!). Любов вона має бути реальною, її можна “зловити за хвоста”, це таке відчуття, що реально існує? Чи це гра і тільки у грі вона, можна сказати, стає реальною? Отож, краще грати у цю гру і так вона буде реальною. Це більше міф коли сама по собі. Коли ж намагатись визначити є вона чи ні (коли відчуваєш потребу знати точно чи є любов) – це вже як привласнити, заштопороти… згадується гра “Перший мільйон”: і людина прагне кожен раз набрати незгораєму кількість любові, щоб рухатись далі вверх, вверх, вверх.. Але насправді це вниз і вниз! Адже вагання у тому чи є любов це вже наче констатація того, що її немає!