Всі люди егоїсти.
Коли махаєш рукою у знак привітання людині у натовпі, то інші обов’язково звертають увагу, а дехто навіть махає у відповідь. Коли випадає йти за ким-небудь услід, щоб, приміром, викинути сміття, то цей хтось обов’язково подумає, що йдуть йому на поміч і навіть встигає сказати: ”Ні-ні, я сам все зроблю”. А я і не збирався допомагати… ))
Можливі люди егоїстичні по своїй суті, а можливо тому, що у повсякденному житті їм бракує уваги, і вони такі переконані, що все повинне робитись лише для них.
Проте і егоїзм від егоїзму різниться.
Є егоїзм як зовнішній прояв внутрішньої потреби уваги і на цьому все. А є егоїзм у переконанні робити ”тільки по моєму”, жити ”тільки по моєму”, розуміти ”тільки мене”.
Образа – це егоїзм, ”ти мене не розумієш” – це егоїзм, добре замаскований тиск і настійливі переконання – це егоїзм.
Людина – центр Всесвіту. Це правда. Але не потрібно забувати, що поруч є такі ж люди як і ти. І кожен з них також є центр Всесвіту. Кожен трохи свого Всесвіту і кожен трохи спільного. Тож якщо хочеш, щоб поважали твій Всесвіт, спочатку все зроби для того, щоб поважати Всесвіт іншого. А де повага, там і любов!
Comments are closed.
ти не повіриш! коли ти це писав, я теж писала в блог про егоїзм… але у мене тоді зламався комп )
І що це нас так на егоїзм потягнуло? 🙂