“Квартирне” питання

З серпня житиму на квартирі. Ще й не сам, а з коханою. Йу-хуу!! 🙂 Ледве знайшли пристойне житло. А впродовж пошуків довелось не раз пережити і сміх і розпач.

Перевагу у пошуку надавав квартирам на “Дружбі” (м-н міста, де і я і Оксана працюємо). Йой, а тут з квартирами така, перепрошую, жопа. Все бачив – від простих “срайничків” до абсолютно комічного планування житлових площ. Особливо посмішила квартира (200 у.о.) навпроти “Лас-вегас’у” (тернопільський клЮб дозвілля і відпочинку молоді з алкоголем і не тільки..). Будинок реально старий, ще підлога така дерев’яна, дошками встелена. А санвузол – це взагалі – розміщений на (!) кухні, наче кладовочка, зі шторкою такою.)) Прикольно, можна хрумати смажену барабольку із сковородки, при цьому не вилазячи з душу. Холодного. Бо крану гарячої води я там не помітив. 🙂 При цьому доблесна рієлторша запевняла: “Це ще гарна квартира, от бачили б ви квартиру без обоїв..” Ну так, звичайно гарна. Якби я хотів відкрити тут притон, то вона була б взагалі ідеальною!))

Ще один рієлтор хотів “впарити” перероблені напівпідвальні приміщення “з євроремонтом, вони такі гарні” (130 у.о.). Я що схожий на троглодита? Я не хочу жити під землею! 🙂

Знайшов у панельці, однокімнатну, 800 грн./міс., одразу за супермаркетом “РОдіною” :), що на “Дружбі”. То вже справді гарні умови, не вбита, все відносно нове. Зараз постало питання ліжка чи дивана розкладного (друге краще), щоб спати. Цікаво, по скільки сьогодні ці “мебельні аксесуари”) Треба буде по магазинам походити.