(Українська) Вакцинація
There are 13 comments
Comments are closed.
About me
WordPress adept and web developer. I like to travel and try food of different cuisines. :)
Comments are closed.
WordPress adept and web developer. I like to travel and try food of different cuisines. :)
пропаганда то фігня.
А от те, що це є обов’язковим в багатьох випадках, ось проблема.
Здається справки про вакцинації потрібні в дитсадках, школах, та при виїзді дитини закордон. Плюс ще може є місця де це провіряють
Насправді не все так страшно в королівстві Датськім))
Ось цікавий матеріал (лінк одразу на пункт про законність відмови від вакцинації): http://www.privivok.net.ua/uk/book/export/html/72#node-80
Перевірити на собі ще не можу, ще зарано дитсадок/школа. Але якщо доведеться, то керуватимусь цим матеріалом.
Абсолютно не поділяю оптимізму автора, щодо непотрібності вакцинації. Історія нас вчить тому, що вона нас не вчить нічому, тому й виникла проблема “вакцинофобії”, коли малоосвічені люди вважають, що можна відмовитись від вакцинації і нічого страшного не трапиться. Остання епідемія кору у Західній Україні показує до чого призводить таке нехлюйство – відсутність групового імунітету. А кір у дорослому віці призводить до безпліддя – подумайте на дозвіллі…
Міркування щодо безпечності гепатиту (жовтяниці, жовтухи) – це тиражування нісенітниць аполоґетів вакцинофобій…
Ускладнення виникають лише через індивідуальну несприйнятливість добавок у вакцині – це одиночні випадки, тому спершу треба звернутись до лікаря аби провів тест на алергічну реакцію на складники, а не кричати на усіх кутах, що вакцини шкідливі. Адже, якщо б то було так, то ми б мали десятки мільйонів постраждалих від вакцинацій по всьому світу, а це абсолютно не так.
На жаль, українці швидше повірять воржці, знахарці, астрологу, сусідці і т.п., а ніж науковим фактам.
Як висловилась моя знайома: “Люди вважають, що розуміються на трьох речах: медицині, політиці та вихованні чужих дітей, бо свої виховані щонайліпше…” Як показує досвід – це далеко не так.
Ваш коментар – це звичайне “бла-бла”, без фактів, зате із купою звинувачень.
Натомість “малоосвідчені” люди, як ви виразились, намагаються отримати якомога більше інформації від незаангажованих авторів. І ось дещо про дифтерію, наприклад (хворобу “немитих рук”):
Читаємо, наприклад, починаючи з “Since 1858 typical diphtheria…” (http://www.whale.to/m/butler.html).
Ось рос. переклад:
“Большинство врачей считают ликвидацию дифтерии заслугой токсина-антитоксина и прививок. Департамент здравоохранения Новой Зеландии также принял этот подход. Однако дифтерия – непростое заболевание. С моей точки зрения, использование вакцины не только мало способствует искоренению самой болезни, но, наоборот, прививки и бесконтрольное применение антибиотиков ставит мир перед катастрофой беспрецедентных размеров. Обоснование следующее:
“В то время как дифтерия постоянно присутствовала в городах в допрививочный период, в горле 2-5% здоровых детей обнаруживались бациллы в любое время. Так как, в среднем, каждый индивидуум может быть носителем не более нескольких недель, то можно легко подсчитать, что большинство в детстве неоднократно реинфицировалось. Но даже в то время не более 5-10% детей когда-либо страдали от клинических проявлений дифтерии, так что мы можем быть уверены, что в большинстве случаев наличие дифтерийных бацилл в горле не вызывало болезнь. Таким образом, процесс активной иммунизации продолжался в результате обычно бессимптомной дифтерийной инфекции, и большинство детей приобретали иммунитет до десятилетнего возраста”. (Burnet, 1972, стр. 196).
Развитие иммунитета к дифтерии в детстве демонстрируется процентным количеством детей в различном возрасте с отрицательной реакцией Шика, т.е. имеющих иммунитет к дифтерии. Иммунитет грудных детей приобретается пассивно от их матерей, и исчезает в течение первого года жизни. После этого иммунитет приобретается в результате инфекций, обычно субклинических. (Burnet, 1972, стр. 194)”
Подібна ситуація практично по всім хворобам, проти яких так ретельно намагаються захиститись вакциною.
Дякую за Вашу інтернетланку і переклад, проте, англійською читаю добре. Одначе, не цілком розумію, що саме цим Ви мені хотіли довести – те, що імунізація відбувається природним шляхом? То це й так зрозуміло – навіщо ж тоді імунна система? До слова, в кінці статті наведене лікування – препарат “Mercurius cyanatus”, сподіваюсь Ви знаєте що це…
Марновірство – це людська слабкість.
Знову “бла-бла” з вашого боку і звинувачення. Напишете подібне втретє – видалю коментар.
Я вам нічого не намагаюсь довести. Я викладаю факти або цитую (наукові праці або простих людей) або ставлю “незручні” запитання, на які хочу отримати логічну відповідь. Ось і все що я роблю.
“Mercurius cyanatus” це ціаниста ртуть. Я не знаю, на якій стадії захворювання дифтерією нею лікують і чи лікують зараз взагалі. Не забувайте, що цитований матеріал датується 1985 роком, а з того часу багато чого змінилось у сфері саме лікування.
Цікаво, що вакцинація це взагалі не лікування. З точки зору логіки і медичної практики певно теж. Бо лікуванням є медичні маніпуляції направлені на одужання пацієнта від певної хвороби. А у вакцинації ні хвороби, ні навіть пацієнта немає. .. Ну це так, просто подумав.
Андрій М. Заморока правий. “без фактів, зате із купою звинувачень.” Просто Андрій не хоче описувати факти. Бо. По перше, цим фактам вчать шість років у ВУЗі. Довго писати. І. По друге, марно наводити факти людині агресивно налаштованій “Напишете подібне втретє – видалю коментар.” Це перетвориться на хоулі вар.
Андрій М. Заморока не правий. Ви теж не праві, якщо думаєте що вакцинація це добре. І я не злий, просто не люблю переливання з пустого в порожнє і не бачу сенсу копіювати коментарі з таким змістом. Якщо “просто не хоче описувати факти”, то тут швидше за все є три причини: просто ліньки або відстоювати свою позицію автор не вважає за потрібне або фактів немає. Тепер подумайте самі: у будь якому з цих трьох варіантів коментування немає сенсу.
То навіщо мені тут залишати такі коментарі? Це риторичне.
Вакцина не цукерка, це точно. Але нічого кращого людство ще не винашло для запобігання небезпечних і смертельних хвороб.
— Усі продукти в сучасному світі геть переповнені хімічними добавками, котрі негативно впливають на наш організм, спричиняючи купу хвороб. Висновок — нумо геть усі відмовляємося їсти! Це позиція противників вакцинації.
— Ну, ні. Якщо не їсти, ми помрево. Давайте відмовимося від хімічних добавок і будемо виробляти безпечні продукти. Це позиція людей здорового глузду. В перекладі це означає: проблема не в тому що вакцинація зло, а в тому що вакцини в наш час не є 100% досконалим засобом запобігання хворобаи, і в тому що система охорони здоров,я в нашій країні геть безалаберна, і перед вакцинацією дітей їх не питають добре чи зле ти почувався вчора, позавчора, тиждень тому, чи часом немає в тебе алергічної схильності, і перед безпосереднім введенням вакцини дітям не вимірюють температуру, тиск, а після вакцинації їх не кладуть до ліжка, не залишають в спокої на два три дні, а відразу до занять, до фізкультури. ну прямо як телят на фермі, загнали до купи, поштрикали, і пішли. Чого ж тут дивуватися що вони мруть час від часу від такої маніпуляції. Слід суворо дотримуватися правил вакцинації, а також працювати над удосконаленням вакцин.
Андрій М. Заморока говорить: “Остання епідемія кору у Західній Україні показує до чого призводить таке нехлюйство – відсутність групового імунітету”.
Коли всі довкола тебе поголовно вакциновані, то, звичайно, якщо ти не вакцинуєшся імовірність того що ти захворієш ну дуууже мала. А якщо усі не вакциновані, і ти разом з ними, імовірність захворіти значно висока.
Андрій М. Заморока говорить: “Ускладнення виникають лише через індивідуальну несприйнятливість добавок у вакцині – це одиночні випадки, тому спершу треба звернутись до лікаря аби провів тест на алергічну реакцію на складники, а не кричати на усіх кутах, що вакцини шкідливі. Адже, якщо б то було так, то ми б мали десятки мільйонів постраждалих від вакцинацій по всьому світу, а це абсолютно не так.”
Дивись вище про безалаберність. Слід відділяти мух від котлет.
І ще про котлети. Не раджу живитися котлетами, тим більше пережованими. Варто піти на ринок чи магазин, купити сирих продуктів, і самому готувати їжу. Чи вийде в тебе? це вже інше питання. Якщо ні, тут уже нічим не допомогти. Я про те що в науці не варто покладатися на віру. Є офіційні наукові часописи, в яки сухо і точно описується хто, де, коли, що взяв, що зробив, і що отримав. І в кінці його висновок, тлумачення отриманого. Так от, слід спочатку прочитати геть усе до “тлумачення”, потім самому поміркувати над цим, можна навіть декілька днів, можна і більше, дати самому відповідь а що ж таки той науковець досліджував і про що свідчить його дослідження. А вже потім прочитати його тлумачення і порівняти зі своїм. І знову міркувати. Ну, звісно, щоб оперувати фактами потрібні знання, фундаментальні, знання з першоджерел а не дайджести і компіляції.
Більше писати тут не буду. Бо. Мені льніки. І відстоювати свою позицію не вважаю за потрібне, віруючого важко переконати.
У медицині є таке правило “не зашкодь”. Проте, оскільки вакцина може зашкодити (і така імовірність існує не лише через безалаберність вітчизняної медицини чи не правильну процедуру вакцинації у нас в країні, а скоріше через недосконалість самих вакцин (і ви це теж підтверджуєте у першому реченні) ), тоді закономірне питання – навіщо мені приймати “препарат” який може нашкодити??
Одна справа коли людина хвора і мусить приймати ліки, що можуть зашкодити (вплинути на печінку, зір, слух.. та будь що!). Але при вакцинації людина не хвора (!) і вакцина це не ліки (!!). Тож можна сказати, що:
– ліки з побічною дією – це потенційно небезпечний препарат лікування
– вакцина – це потенційно отрута
Подумайте над цим.
“Коли всі довкола тебе поголовно вакциновані, то, звичайно, якщо ти не вакцинуєшся імовірність того що ти захворієш ну дуууже мала. А якщо усі не вакциновані, і ти разом з ними, імовірність захворіти значно висока.” –
Імхо, це не вірне судження. Насправді, вакциновані так ратують за вакцинацію не вакцинованих тому, що саме вони (тобто вакциновані і начебто “захищені”) у групі ризику захворіти. Наприклад, на кір. Тільки не у дитинстві, коли хвороба в принципі не страшна дитині,а у дорослому молодому віці (від 18 до 30), коли її перебіг часто йде з ускладненнями. А все тому, що дитина, що перехворіла на кір має 100% імунітет на все життя (а дівчинка вже у дорослому віці частину цього імунітету навіть передасть своїм дітям разом з молоком). А дитина, яку вакцинували, насправді “захист” має на пару років (що підтверджує частота з якою потрібно вакцинуватись) і зовсім зовсім не убезпечена від того, щоб захворіти протягом періоду, коли ще отримує вакцину – наприклад, від кору примусово встигають робити тричі.. всі до до 16-17 років (ось приклад календаря щеплень: http://salutna23.kiev.ua/kalendar.html ). І тим більше не убезпечена захворіти пізніше, коли ті щеплення ніхто й не робить більше. От і весь вам “захист”.
Подумайте над цим.
Загалом, ваш коментар не містить фактів, а лише розмірковування. А розмірковування не гірші і не кращі за мої, його чи “он того хлопця”…
Пане Віталію, у Вас однозначно упереджене ставлення до вакцинації. Та й зрештою, я не маю на меті переконувати Вас у протилежному, бо то є виключно Вашою справою. Однак, проблема у Вашої дитини виникне не нині і не завтра, а років так через 20-25, відсутність вакцинації не означає, що Ваша донька перехворіє на усі небезпечні інфекції у дитинстві, скоріш за все це трапиться уже у дорослому віці. Це пояснюється дуже просто – у дитинстві батьки опікують дітей і при найменшій загрозі захворювання вони їх відділяють від соціуму, де вирує інфекція. Дві останні епідемії кору у Станіславові засвідчила той факт, що левову частку уражених склали саме дорослі віком 20-30 років, батьки котрих відмовились від вакцинації у їх дитинстві. Причина цього крилась у двох речах: 1. у нашій країні груповий імунітет у попередньому поколінні скоротив захворюваність до мінімуму, тому можна було відмовлятись від вакцинації; 2. наплив студентів із Азії та Африки, які й привезли вірус, спричинив епідемію у покоління наших краян, котре не мало групового імунітету, бо їх батьки, свого часу, відмовились від вакцинації дітей.
Тепер подивімось у перспективу найближчих 20-ти років: 1. прискорення і поглиблення глобалізації; 2. зростання рівня міґрації населення; 3. ослаблення імунітету мешканців міст (мешканці села просто зникнуть, як клас чи соціум)… Впевнений, що Ваша донька, особливо після повноліття, покинувши батьківське гніздечко, зіткнеться зі світом, до якого її імунна система не буде готова. Ускладнення від того ж таки кору у дорослих людей породжують безпліддя – це дійсно велика проблема, вирішення якої немає, в принципі.
Щодо тимчасовості імунітету проти щеплень – це надуманість, оскільки система антиґен-антитіло діє дуже вибірково і точно – раз імунізований (вакцинацією чи природно) орґанізм більше ніколи не захворіє на дану інфекцію. Навіть грип. Однак останній еволюціонує надзвичайно швидко, тому універсальної вакцини проти цього вірусу не існує, принаймні на сьогодні.
У сухому підсумку, наслідки Вашого рішення сьогодні з’являться лише через кілька десятиліть. Потрібно думати як шахіст – на 10 ходів уперед.
З найліпшими зиченнями здоров’я зі Станіславова
Андрій М. Заморока
Звідки ви взяли, що батьки тих тепер уже дорослих свого часу відмовились від вакцинації дітей? Може маєте копію їхньої медичної картки?
Я майже впевнений, що якраз вони то були вакциновані, бо у ті часи відмовитись від вакцинації було не можливо. А захворіли у 20-30 років, бо перестали вакцинуватись (див. попер. комент з поясненням)
“раз імунізований (вакцинацією чи природно) орґанізм більше ніколи не захворіє на дану інфекцію” – ага, але це міф у частині “..вакцинацією..”. Природньо – так, вакциною – ні. Не вірите? То поясність, чому вакцинують від одних і тих же хвороб кілька разів (кір, дифтерія, гепатит.. та всі, взагалі-то) за життя людини? Бо у вас тут явна суперечність про “раз імунізований..”))
За життя доньки у цьому плані я не хвилююсь. Перестаньте вже повторювати як мантру те речення про безпліддя і т.д. – це не діє. А ви марно повторюєтесь.
А от за себе трошки хвилююсь. Напевно, що я вакцинований і, нажаль, зовсім не пам’ятаю чи хворів на кір. Тому якщо донька захворіє, то у групі ризику саме я, а не вона.
До речі, конкретно щодо кору, поступатиму так – “у вас дитина хворіє на кір? тоді ми йдемо до вас!” 🙂
Віталій і Андрій – не сваріться 🙂
Кожен має право думаю по-своєму. Хоч я і не дуже медик, але, на мою думку, ви обоє праві.
З однієї сторони, вакцина все ж потрібна, АЛЕ тільки при хоча 90%-й впевненості, що вона не зашкодить – щоб проводились всі потрібні тести на алергію, в санітарно-чистому приміщенні і т.д.
З іншої сторони – більше вітамінів, здорова їжа, нормальний сон, відсутність стресів і тд – тобто максимальне покращення імунітету – і можливість заразитись – мінімальна. Хоча це не може стосуватись більш складних хвороб – що тут робити, я навіть не моду здогадатись.
На рахунок заробляння бабла – яка співали хлопці з Metallica – “Sad, but true”…