Іграшки мого дитинства

Якась хвиля сентиментів нахлинула ці дні на мене. Може тому, що захопився складанням конструктора Lego, і якось так згадалось….

Фоток не буде, нажаль. Що могло зберегтись – все ж не збереглось. Просто уривки спогадів про іграшки дитинства. Окрім стандартних (по суті) різноманітних машинок там і т.п. Пам’ятаю, це літом було. Мультсеріал трансформери був популярний, чи як.. З пластиліну ліпив маленькі трансформери, прості іграшки-складалки на два положення. З друзями “воювали” потім 🙂 Важливо було зранку тримати деякий час у морозилці, бо ж літо, і такої пластилінової іграшки вистачало на 5-6 складань, далі ламалась. Ну може воно і на краще що ламалась, бо постійно вигадував нові моделі.

А ще були такі радянські гонки на треку. Там начебто було лише дві смуги і машинки були електричні. Не пам’ятаю всіх деталей, але на той час ця іграшка вражала! Пам’ятаю там і рулі були, типу такі як зараз до PC продають. Але якось досить швидко ми з двоюрідним братом ту іграшку зламали. Здається це він її “тойво” 🙂

А ще, це вже у старшому віці, інший двоюрідні брати познайомили мене з настільним RPG.. ну важко описати, типу книжка така, ведучий читає що відбувається і який є вибір, а ще кидаєш кубики і далі події розвиваються у певному руслі. Суттєвий недолік – двічі зіграв і в принципі далі не цікаво, все вже знаєш.

Потім були модними простіші настільні ігри, в т.ч. радянські аналоги “Монополії”. Страшнуваті на вигляд, але цікаві. 🙂 Набавившись такого чуда одного разу намалював свій аналог “Монополії”, просунутий варіант, з додатковою стежкою посередині (тут тільки “+” і “-” бабло). Повністю намалював ігрове поле і з десяток карток типу “Шанс”. Було цікаво. 🙂 Ще щось малював про Скубі-ду (якраз тоді дуже популярний мультфільм, “німці по супутнику крутили”), лише частково пригадую, що то певно могла бути друга намальована мною настільна гра.

Ну а потім вже була Atari (начебто, точно і не згадаю… теніс там точно був) і це вже не так цікаво)

..ось так от згадалось. Тепер з дочкою складаю фігурки конструктора, щось будую. Діти однозначно наше все! 😉