Не депресуй

Зовсім не весняна погода тоді, коли здавалось вже мало бути багато сонця, та й організм вже так чекає того тепла, сприяє тому, що настрій якийсь не дуже оптимістичний. От халепа..
Як же із цим боротись? Може жувати вітамінки чи медитувати над фотками Сейшельських о-ів – таких теплих і недосяжних? Я не знаю.. Проте триматись треба!
Один мудрий філософ писав, що те про що ми стараємось не думати, відкидати, заперечувати – це притягується ще дужче! Таке стається з усіма речами у нашому житті. Це наче універсальний закон добробуту. Або ні. І знову – це хто як про що думає. Цікаво правда – закон, що підтверджує сам себе? 🙂
Чому у нас стається весняна депресія? Моя думка, звісно, не є науковою, але я думаю, що це через схожість “картинки перед очима” восени і весною. Зараз весна, проте все навкруги надто схоже на пізню осінь і тому людина підсвідомо вважає, що скоро прихід зими – пори, коли йде наче сповільнення життя – проте і зими вже було надто багато і ця думка “що, знову???” гнітить і вганяє у “депресивний” стан. (Це психологічна сторона, а поряд з нею ще є фізіологічна – нехватка вітамінів, присутніх у свіжих фруктах і овочах влітку)
Що за дивні “переходи”? До чого я веду?
Варто сприймати те що є саме тим що є. Перші весняні дні і навіть тижні часто холодні і “мокрі” і так має бути. Це природний етап. Це треба прийняти і тоді воно не дошкулятиме. Очікування людини – страшна річ. Зараз вона відкидає таку погоду і прагне більшого тепла, а прийде таке тепло і вона знову хотітиме холоднішої погоди. То ж чи варто постійно очікувати наче кращого і не помічати того хорошого, що вже є? Однозначно, ні! “Краще – ворог хорошого!” – до речі, ці слова недавно нагадала мені моя кохана (мудра дівчина! 😉 ).
Рання весна це не тільки місиво болота, але й перші красиві зелені паростки рослин. Також це не стільки “знову холод”, як новий аромат зародження життя (сексуальності)) ) всюди в повітрі! Це не тільки туман і дощ, це ще й перші справді сонячні, весняні дні! А ще це пора кохання!! 🙂