Незбагненні шляхи

Мої християнські будистські власні переконання говорять мені, що варто дуже захотіти чогось і рухатись у цьому напрямку, методично і ціленаправлено, і ціль буде досягнута. Тільки не треба надто фокусуватись на шляху досягнення – всесвіт скоригує і підкаже шлях. Можливо він не буде таким, як того хотілось би. Уява малює легкий і швидкий шлях, в реальності – шлях довгий, часом виснажливий, нуднуватий. Чому так? Дуже просто і складно водночас – існують тисячі і мільйони факторів, що не залежать від людини, яка рухається до мети вказаним шляхом. Що за фактори? Це такі самі бажання і цілі інших людей. Чим глобальніша ваша ціль і чим більше пов’язана з долями/вчинками інших людей – тим “складніший” буде шлях. “Складніший” не у розумінні важчий, а у розумінні складності організації. Якщо цілі багатьох людей збігаються – шлях буде легший, якщо різняться (тим більше якщо діаметрально!) – складніший.

Банальні істини кажу? Можливо.
Візьмемо приклад: ціль – вивчити іноземну мову. Фактично, вона торкається лише вас. Почніть рухатись у цьому напрямку. Реально почніть, а не просто “хочу”. Думаю, ви можете відчути складність, відчай, розуміння що багато треба вчити і практикуватись (якщо початковий рівень знання вибраної мови низький, наприклад). Фактор часу – якщо він лімітований (тим більше якщо жорстко лімітований) – ваші відчуття будуть сильніші. Ці ваші відчуття – це підказки всесвіту як і куди треба рухатись. Ви вмієте слухати і чути свої відчуття? Перепоною може стати хіба ваша лінь. У решті, якщо потрохи і методично вчити – все вийде. І вже точно ніби виникатимуть самі по собі реальні можливості вчити і практикуватись у вивченні іноземної мови: щось треба читати, комусь треба відписати.. Чи просто запис про урок іноземної у стрічці гуглоплюса на який раніше ви б і увагу не звернули. А чому ж зупинились і задумались зараз? Ага, отож бо! 🙂 Це все – теж підказки всесвіту куди і як треба рухатись.

“Всесвіт підказує” – це ваші відчуття що і як треба робити в конкретній ситуації чи загалом. Ви повинні вміти чути свої справжні відчуття, якщо бажаєте керувати своїм життям, а не бути керованими.

На останок, я звісно не “майстер слова”, проте сподіваюсь, що написане вище буде корисним.

There are 3 comments

  1. sulamith

    ти мені зараз, як той всесвіт, видав нехилого такого копанця під сраку щодо вивчення іноземної мови 🙂
    я її вчу-вчу, вчу-вчу, але якось не дуже методично. давно задумувалась над тим, що треба більше зусиль докладати.

    1. Віталій Кійко

      Я от власне хотів у кінці дописати щось типу “От цікаво, а чому ви раптом зупинились на цьому записі у своїй стрічці новин і дочитали його до цих слів? Чи не тому що…”)))

      Стосовно іноземної – халепа у тім, що треба застосовувати знання інакше вчи-не-вчи – на одне вийде. Нейтіва бажано і спілкуватись багато! Програма мінімум – писати часто і багато обраною мовою. Інакше ті всі зусилля – вода у пісок.

      1. sulamith

        Писати, читати, якось викручуватись. Бо то справді, сьогодні вивчив, завтра забув, як зачароване коло 🙂

Надіслати коментар